Фонова музика - звичний атрибут роботи закладів торгівлі та послуг. Власники барів, ресторанів, кафе, готелів, салонів краси, магазинів включають музику для створення комфортної атмосфери для своїх клієнтів і персоналу. Але чи завжди вона звучить легально? Що повинен зробити підприємець, щоб законно використовувати музичний контент і які санкції загрожують порушникам законодавства в сфері авторського права, розглянемо в даній статті.

Твори мистецтва, зокрема музичні композиції, є інтелектуальною власністю, тому у них завжди є власник. Правовласниками музики є особи, які володіють авторським правом (автори слів і музики) і суміжними правами (виконавці та виробники фонограм).

В Україні відносини правовласників і підприємців регулює Закон України від 23.12.93 р № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон), який зобов'язує підприємців отримати дозвіл та сплачувати винагороду за використання музики в комерційній діяльності. Без виконання цих вимог використання музики незаконно і тягне за собою юридичну відповідальність.

Хто дає дозвіл на використання музики

Законом передбачено створення організацій колективного управління (далі - ОКУ), які діють від імені правовласників на підставі отриманих від них повноважень на управління правами. Такі організації уповноважені надавати дозволи на використання музики шляхом укладання ліцензійних угод з підприємцями.

Діяльність ОКУ також полягає в зборі авторської винагороди (роялті), розподілі та виплаті зібраних коштів правовласникам. Розподіл роялті відбувається відповідно до звітів користувачів музичного контенту і звітами українських радіостанцій, музика яких створює музичний фон у багатьох закладах.

Хто повинен платити за музику

Роялті повинні сплачувати всі суб'єкти господарської діяльності, які використовують музику шляхом публічного виконання. Таке використання полягає в поданні музичних творів за допомогою технічних засобів або живому виконанні музикантами в місці, відкритому для вільного відвідування необмеженою кількістю осіб. При цьому не має значення, який саме технічний пристрій є джерелом звуку - це може бути музичний центр, радіо або телеприймач, комп'ютер, планшет або мобільний телефон.

Таким чином, укладати ліцензійні угоди на використання музики повинні бари, кафе, ресторани, спортивні і розважальні комплекси, торгові центри, супермаркети, магазини роздрібної торгівлі, салони краси, автосалони і ін.

Розмір роялті: хто визначає і на яких підставах

Розрахунок ставки роялті входить в компетенцію ОКУ на підставі постанов КМУ від 18.01.2003 р № 71 і № 72, а також ст. 49 Закону. Зазвичай ОКУ встановлюють фіксовані ставки роялті з урахуванням того, наскільки важливим є використання музики в той чи інший заклад. Розмір авторської винагороди розраховується для кожного закладу індивідуально, виходячи з його типу, площі приміщення або кількості посадочних місць. Наприклад, для ресторану ставка роялті розраховується виходячи з класу закладу (сума середнього чека) і кількості посадочних місць, для магазину - з площі торгового залу. Також сума виплат залежить від того, за який період сплачується роялті - за місяць, квартал або рік.

Сплата авторської винагороди не обкладається ПДВ і відноситься до складу витрат підприємця, що використовує музику в своїй комерційній діяльності.

Скільки коштує несплата роялті

Порушення авторського права і (або) суміжних прав може загрожувати порушнику:

• відшкодуванням моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;
• відшкодуванням збитків, завданих таким порушенням;
• виплатою компенсації, яка визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних зарплат (від 32 тис. До 160 млн грн).

Для цього суд повинен прийняти відповідне рішення або ухвалу (ст. 52 Закону). Таким чином, з 1 січня 2017 року мінімальна сума компенсації за нелегальне використання однієї пісні становить 32 000 грн. Ініціювання судового розгляду входить в компетенцію ОКУ, представники якої мають повноваження фіксувати факти внедоговорного використання музики.

Процедура фіксації наступна: в закладі, де використовується музика, здійснюється відеофіксація і за допомогою спеціальної програми визначається назва пісні і її автор. За цими даними співробітники ОКУ визначають правовласника, якому належать права на ці треки, і запитують у нього документи, необхідні для ініціювання судового розгляду.

З ким укласти договір

В Україні зареєстровано понад десяти ОКУ. Укладаючи угоду з ОКУ, підприємець повинен переконатися, що він отримує право використовувати всю музику, що лунає в його закладі. Для цього необхідно звернути увагу на наступні моменти:

1. Наявність Свідоцтва організації колективного управління, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.
2. Перелік чинних угод з правовласниками і каталогів творів, переданих в управління.
3. Відсутність вилучень правовласниками своїх каталогів з дозволів організації.
4. Наявність угод з правовласниками на передачу в управління як авторського права, так і суміжних прав.

В даний час ОКУ Української Ліги авторських і суміжних прав управляє найбільшим каталогом в Україні. Вона представляє музику таких глобальних видавців, як SONY MUSIC ENTERTAINMENT, WARNER MUSIC, а також провідних українських компаній "УМВГ Мьюзік", Moon Records, "Світова музика", "Українська музика", Falyosa Family Factory, "Мама Мьюзік", "Будинок культури "і ін. Це сотні артистів і мільйони треків, від класики до гарячих хітів світової та української сцени.

Дотримання Закону - це відповідальність власника закладу, в якому використовується музичний твір. Механізм сплати і розподілу роялті дозволяє творцям музики отримувати законну винагороду за свою працю і створювати нову музику. У цьому зацікавлені і підприємці, адже музика грає важливу роль в створенні іміджу та атмосфери всіх видів закладів.